Олігархічний український капітал до війни та після неї: дослідження

Імплементацію закону про олігархів, який був прийнятий рік тому, стримують два фактори:

Про це сказав міністр юстиції Денис Малюська у ході презентації результатів дослідження «Олігархічний український капітал», проведеного Центром економічної стратегії (ЦЕС).

Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» набрав чинності на початку травня цього року. Він встановлює чотири критерії, відповідно до хоча б трьох з них бізнесмен потрапляє до реєстру олігархів. Це:

Секретар РНБО Олексій Данилов перед війною припускав, що його Рада може визначити перших олігархів 20–25 травня.

Однак поки що рішенням РНБО від 29 червня затверджено лише положення про Реєстр олігархів, яке визначає організаційні засади функціонування системи запобігання їх надмірному впливу та порядок застосування заходів впливу на них.

У липні Данилов повідомив, що під визначені законом ознаки олігархів підпадають 86 осіб.

У ході презентації Дмитро Горюнов, старший економіст ЦЕС, зазначив, що український олігархічний капітал створює набагато більше ризиків, ніж корозійний іноземний капітал. Олігархи запустили трохи нових бізнесів. Більшість їх активів було створено у радянське, а потім приватизовано. «Олігархи виходять з гри, якщо ці активи зруйновані, окуповані, націоналізовані або продані.»

Частка олігархів в економіці

Олігархи воліють галузі, які максимізують ренту. В основному це жорстко регульовані галузі чи монополії (олігополії). Олігархи неодноразово зловживали монопольним становищем. Вони переважно не хочуть працювати на конкурентних ринках. Якщо вони намагалися це зробити, то часто зазнавали невдачі.

Олігархи свого часу фактично