Об этом трудно писать. Как мы вели бой на самом горячем сейчас направлении

Олег Сенцов Режиссер, сценарист, писатель Трудно обо всем этом было писать вчера, после горячки боя. Трудно писать сегодня, уже находясь в безопасности. Трудно будет писать завтра, когда уже все это превратится в воспоминания и ночные кошмары Вчора ми відбивали важливу посадку на найгарячішому зараз напрямку.

Перша група, де був я, змогла зачепитися за траншею противника та одразу вступила в бій на двох напрямках. Друга теж зайшла — в іншу траншею, знищила ворога, але її вибили звідти підтягнуті резерви противника. Третя група прийняла важкий бій і майже повністю загинула ще на початку операції.Орки висували нескінчену кількість піхоти та бронегруп, які переважно знищувалися нашою артилерією, FPV дронами та танком.

Звісно, загальна картина на цьому напрямку була набагато ширше, особливо, коли ти спостерігаєш її на стрімах — кажуть, що наступ росіян був вчора масштабний. Але я бачив все це з розбитої траншеї, а там огляд не дуже, зате є багато інших відчуттів.Ворожа піхота не змогла нас вибити, хоч і затиснула на клаптику в 50 метрів. Конкурс, в кого більше гранат, продовжувався.

Гул броні надавав ворогу впевненості, тому крики: «Сдавайтесь!» лунали з обох флангів постійно. З 13 бійців у нас був один важко поранений та декілька легких. Тоді ж уламок від підствольного ВОГа заліз мені під ребра.

Стало зрозуміло, що ми не тільки не в змозі виконати задачу, а й не протримаємося до вечора.А потім ми побачили ворожу колону танків, яка їхала прямо на нас вдовж посадки. Їх було шість, обвішаних зверху піхотою, як мавпами на деревах. Сказати, що мені стало страшно? Не зовсім так.