Найкращому режисерові Голлівуду 70-х років виповнилося 87 років

У когось може виникнути питання – чому в заголовку цієї статті найкращим режисером Голлівуду 70-х названо саме Фрідкіна? Відповідь буде простою. Звісно, у ці роки Коппола зняв " Хрещеного батька " , Боб Фосс - " Кабаре " , а Мілош Форман - " Пролітаючи над гніздом зозулі " , створивши досі неперевершені зразки кіношедеврів у жанрах гангстерської саги, мюзиклу і, скажімо так, "бунтарської драми». Але Вільям Фрідкін був єдиним, кому ця заслуга належить у цілих двох жанрах - поліцейському бойовику "Французький зв'язковий" (1971) і фільмі жахів "Той, що виганяє диявола" (1973).

Що стосується першого фільму, то 35-річний режисер збирався зняти поліцейський бойовик у стилі французької «нової хвилі», тобто «під репортаж», з натурними вуличними зйомками, камерою, що рухається, тощо. І він це зробив просто блискуче, але, як це нерідко буває у кіно, частина успіху фільму відбулася всупереч його первісним планам.

Справа в тому, що Джин Хекмен був останнім актором, якого Фрідкін хотів бачити у цій ролі. Дивним чином він чомусь вважав, що головного героя має зіграти Пол Ньюман. Це тим більше дивно. що у Ньюмана зовсім інші психофічні дані, ніж у Хекмена, і зараз, згадуючи фільм, просто неможливо собі уявити трохи іронічного голлівудського красеня (згадаймо «Аферу», де він грав у парі з ще одним голлівудським красенем Робертом Редфордом) у цій ролі.

Ще одним кандидатом на роль "Папая" (головного героя фільму прозвали так за його капелюх) був Стів Маккуїн, і він підходив для неї набагато більше, ніж Ньюман. Але Маккуїн, знову ж таки, був впізнаваний, та до того ж зіграв аналогічну роль роком раніше у фільмі «Булліт» - так що відмовився сам, не бажаючи повторюватися. Тобто, що буває рідко, актор виявився розумнішим за режисера (як