Нарративы российской пропаганды. На что делает ставку Кремль

Олег Саакян Олег Саакян политолог, соучредитель Национальной платформы стойкости и сплоченностиСобытия на фронте будут заставлять российскую машину пропаганды адаптировать стратегию Рішення про постачання важкої техніки в Україну, перш за все «натівських танків», викликало істеричну реакцію росіян. Цю реакцію можна розділити на два типи.

Заперечення — мовляв Леопарди та Абрамси важко обслуговувати і взагалі з ними легко боротися. Та гнів — з закликами перевести країну на «військові рейки» і змінити статус «спеціальної військової операції».Події на фронті змушуватимуть російську машину пропаганди адаптовувати стратегію.

Кремль розуміє, що бліцкриг не вдався, розгромної перемоги не буде, тому посилюватиме меседж про «війну з НАТО» (для внутрішньої аудиторії) і одночасно шантажуватиме світ своїм можливим розвалом.Домінуючий наратив — ядерна держава не може програти, а якщо це станеться, світ опиниться на краю прірви.Тому вигідніше зараз домовитися, визнати нові «територіальні реалії», аніж перемогти на світовому згарищі.Чи спрацює це? Переконаний, ні.Після 24 лютого на Заході до російських «медіа» сформувалася презумпція вини. Тепер їм апріорі не вірять.

Натомість Україні вдалося інсталювати власний наратив борця, ми як Давид, який бореться проти Голіафа, драма «демократія проти тоталітарного режиму».Тому у західних країнах переважно намагаються викинути з власного медійного поля професійних російських дезінформаторів (кейс останніх днів — блокування рахунків Russia Today France). Натомість до інформації з України від наших та своїх кореспондентів рівень довіри достатньо високий.Але це не означає, що ми можемо спочивати на лаврах.