Момент істини

Останні сім днів героїчного опору України не тільки зірвали зухвалі плани навіженого володаря Кремля, який прорахувався у всьому. В оцінках української держави, у справжніх настроях й уподобаннях українців, у готовності громадян України до останнього боронити свою державу. Помилився він і в українському президентові Зеленському, який за лічені години зумів мобілізувати українську націю.

Подолати роками інспірований Росією в українському суспільстві розкол, переламати сформовану до нього недовіру і навіть ненависть у різноманітних політичних середовищах. Зеленський заговорив до своїх співгромадян і лідерів світу простою людською мовою, нічого не приховуючи і не загортаючи в яскраві дипломатичні папірчики. Саме щирість намірів і простота слів змогли повернути віру українцям у те, що говорить влада.

Що президент і його команда безкомпромісні, що готові до найрішучішого бою. Що вони не зрадять і не підуть на компроміси з ворогом. Що залишаться з народом до останнього.

І люди їм повірили. Відчуття, що їх не обмануть, не кинуть, не домовляться за спиною, перетворило українців на найбільш згуртовану націю в Європі, здатну боронитися і не йти на компроміси зі совістю. Слова Зеленського про те, що ми самі маємо захистити Батьківщину, а наша дипломатія подбає за зовнішню підтримку, втрапили в самісіньку ціль.

Українці не тільки зупинили ворожу навалу, але й показали собі, ворогові та світу, що Батьківщина, родина і рідна земля для них не порожній звук. Без особливого пафосу, навіть з якоюсь дивовижною скромністю, вони взялися вбивати ворога, який прийшов на їхню землю. Завзято нищити ворожу техніку, щиро допомагати один одному у скрутну хвилину.