"Ми не знаємо, хто там ходить". Пожежа у львівському скансені: хто винен і що робити далі?

Новина про масштабну пожежу у «Шевченківському гаю», в результаті якої вщент згоріла гуцульська ґражда ХІХ століття, стала топ-новиною цього тижня у Львові. Як це могло статися і чи можемо ми запобігти подібним болючим втратам у майбутньому? Сьогодні гостями нашої програми є директор музею Михайло Закопець і представниця мерії Наталія Бунда. Вітаю вас.

Отже, відомо, що ведеться зараз слідство, поліція розслідує. Є дві версії. Поліція вважає, що, можливо, необережне поводження з вогнем чи зумисний підпал.

Необережне поводження з вогнем – ви перевіряли цю версію? Є щось таке, хтось розпалював із ваших працівників? Михайло Закопець: Доброго дня. Хотів сказати власне стосовно двох версій, які поліція висунула. Насправді це їхнє припущення.

На сьогоднішній день згідно з експертизою, яка триває від ДСНС, вони розглядають такий варіант, адже це є дерев’яна будівля. У дерев’яній будівлі там знаходиться піч, але безпосередньо на момент пожежі ніякого там вогню не було. Ця піч передбачає те, що в ній можна палити, – відповідно, тому розглядається версія необережного поводження з вогнем.

Але не менш вірогідним може бути підпал або якась диверсія. Щоби ви розуміли, це досить на окраїні музею, а музей знаходиться в досить лісистій території. Відповідно, кожна з цих версій може бути.

Але для того, щоб хоча б припускати, нам потрібно мати перші аналізи зразків, досліджень… Я розумію, моє питання більше стосувалося того, що у вас є персонал, який відповідає за певні хати. Якщо там можна було палити – може бути така ймовірність, що хтось із працівників розігрівав собі, наприклад, тушонку? Михайло Закопець: Такого неможливо. Там піч виглядає таким чином, що це є досить невелика форма, у якій теоретично можна розпалювати вогнище.