Менше держави та профспілок: якими бачать сучасні трудові відносини в уряді

Близько місяця тому Мінекономіки виклало на своєму сайті для громадського обговорення проєкт нового закону «Про працю». На вечір 26 жовтня свої коментарі до цього 102-сторінкового документа залишили 400 осіб. За проєкт проголосувало 216 осіб, а проти – 5471.

Необхідність реформування трудового законодавства назріла давно. Нинішній Кодекс законів про працю (КЗпП) був прийнятий ще 1971 року. І хоча в нього за 50 років було внесено багато змін, кодекс залишився радянським як за змістом, так і за духом. Нагадаємо, що КЗпП розроблявся стосовно умов планової економіки, коли фактичним роботодавцем у всіх сферах та регулятором трудових відносин виступала держава.

Спроб створити в Україні нове трудове законодавство було зроблено багато, проєкти нових КЗпП навіть реєструвалися в парламенті, але всі вони «розчинялися» без сліду на різних етапах розгляду.

У квітні цього року було ухвалено закон №2215-IX «Про десовєтизацію законодавства України». У ньому записано, що Кабмін має розробити та внести до Ради протягом року проєкт Трудового кодексу України. Законопроєкт на сайті Мінекономіки є таким документом.

Мобілізація на роботі: що робити, якщо в компанію прийшла повістка

Зазначимо, що на час дії воєнного стану законами №2136-ІХ та №2244-IX суттєво скориговано процеси організації всіх трудових відносин, а закон №2434-IX спростив регулювання таких відносин у сфері малого та середнього підприємництва. Про ці зміни ми докладніше розповімо нижче.

Уряд формально порушив вимогу закону №2215-IX, оскільки запропонував проєкт закону, а не кодексу (він регулює ширше коло питань, ніж закон). Як виправдання цього кроку в пояснювальній записці йдеться, що в проєкт закону «Про працю» впроваджено норми законів «Про оплату праці» та «Про