Культурний фронт Олександра Кошиця: що ми маємо пам’ятати про видатного українця

 Київської області. Батько Кошиця був священником, але Олександр обрав собі іншу долю. Після навчання у Богуславській єпархіальній бурсі, Кошиць подався студіювати богослов’я у Київській духовній академії (КДА), навчальному закладі, який відкрили на зміну Києво-Могилянській академії.

У Києві й розпочалося його професійне становлення.Олександр Кошиць (1875-1944). 1919. Фото: esu.com.ua.Кошиць часто критикував КДА за те, що вона втратила дух справжньої Могилянки під негативним впливом асиміляційної політики Російської імперії.

Та він був не з тих, хто мирився з таким станом справ. Якось він задумав “воскресити в Академії нашого великого Веделя, академічного вихованця. Вся його творчіть ґрунтується на українських мелодіях, хоч і опрацьованих в стилі італійської школи 17 століття, але з яскравим, чисто національним українським характером“. Задум був не з простих, адже деякі російські клірики погрожували відсторонити від управління хорами тих, хто буде ставити Веделя.

Нагадаю, що талановитого Артемія Веделя імперська влада запроторила до божевільні.Всупереч цьому 26 вересня 1898 р. як диригент академічного хору Кошиць дав концерт з творів композитора. На щастя, його підтримав виходець з Волині, єпископ Дмитро Ковальницький, який тоді був ректором КДА.

У підсумку, Кошиця не покарали. Ба більше, духовні концерти під його керівництвом збирали аншлаги у Братській церкві.Після закінчення академії Олександр подався вчителювати на Кубань. Завдяки приязним стосункам з Миколою Лисенком, видатний композитор написав Кошицю рекомендацію.