Кредиты и депозиты во время войны

Загалом я б охарактеризував ситуацію з кредитами і депозитами за березень 2022 року як «стриману».

У бізнесу ситуація досить недобра. У населення — краще, ніж очікувалося.

«Недобра» — тобто є проблеми із поверненням кредитів та з наявністю коштів як таких.

«Краще, ніж очікувалося» — про населення: того, чого боялися банкіри та регулятор, масових, майже 100% неплатежів за кредитами, немає.

Населення не просто волонтерить, допомагає ЗСУ, жертвує кошти, але й потроху обслуговує взяті споживчі/іпотечні кредити.

Тобто населення швидше пристосовується до змін економічної ситуації і більш гнучке. Воно так, в принципі, і має бути. І має, виходить, більший ресурс, ніж бізнес. Або більш оптимістично налаштоване. Що теж непогано.

Банківські вклади населення (депозити плюс поточні рахунки) у гривні зросли на 67 млрд грн, або на 15,2%.

У валюті — зменшилися на $85 млн (2,5 млрд грн), це мінус 1%.

Депозити бізнеса в гривні — зросли на 2 млрд грн (+0,5%). Трохи неочікувано. У валюті — зменшилися на $553 млн (16,2 млрд грн), або мінус 7,4%. Тут якраз очікувано.

Як так могло статися: під час війни обсяг банківських вкладень, депозитів та заощаджень, зріс на 46 млрд грн або плюс 3,2% за місяць?

Тут, мені здається, два основні фактори. Перший — повернення коштів «з-під матраців» населенням, тих коштів, які населення активно знімало з початку року, на негативних очікуваннях навали.

Другий фактор — зарплати та бюджетні виплати (в тому числі, ЗСУ), які лишаються в банках.

Тобто приріст вкладень стосувався не стільки депозитів (маю на увазі строкові депозити), скільки поточних рахунків. Побачимо трохи пізніше.

Може ще бути фактор «картотеки» (тобто, у цьому випадку, депозитів,