Конфіскація «Укрнафти» та «Укртатнафти». Чи почалася війна між Зеленським та Коломойським

Коли йдеться про відносини між Володимиром Зеленським та Ігорем Коломойським, поспішні висновки особливо недоречні. Цих двох людей пов'язує дуже багато, тому важко повірити в те, що їхні стосунки можуть вмить зіпсуватися.

Не дивно, що новину про конфіскацію державою двох головних активів, контрольованих Коломойським та його партнерами по групі "Приват", спочатку зустріли скептично. Та й офіційна інформація була занадто обмеженою й залишала простір для фантазій.

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила, що на виконання рішення засідання Ставки верховного головнокомандувача ЗСУ у зв'язку з військовою необхідністю 6 листопада відбулося примусове відчуження у власність держави акцій п'яти стратегічно важливих підприємств, у т.ч. ПАТ "Укрнафта" та ПАТ "Укртатнафта". "Вилучені акції набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України. Після завершення військового стану, згідно з вимогами закону, зазначені акції будуть або повернені власникам, або відшкодовано їхню вартість ", - ось і все, що вважала за потрібне пояснити НКЦПФР.

Договірняк?

Коментатори у соцмережах змагалися у гіпотезах. Висловлювалась і така думка, що конфіскація "Укрнафти" та "Укртатнафти" може бути двічі вигідна Коломойському. По-перше, він може отримати відшкодування вартості акцій за завищеною ціною без необхідності вкладатися у відновлення Кременчуцького НПЗ, зруйнованого російськими ракетними обстрілами. По-друге, ще однією втіхою для нього може бути те, що його не включать до реєстру олігархів. Один із критеріїв для статусу олігарха - бути кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, тобто має частку