Конец войны с наркотиками? Приход новых лидеров означает, что у США будет меньше союзников в Латинской Америке — The Economist

Пакеты с кокаином, изъятые в результате операции ВМС Колумбии, 27 декабря (Фото:Courtesy of Colombian Навы/Гандут via REUTERS) Эмма Хоган, редактор раздела The Economist Америки, рассказывает, как США теряют союзников в войне с наркотиками в Латинской Америке.Матеріал опубліковано у спецвипуску журналу НВ Світ попереду 2023 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікацію заборонено.Відносини між Латинською Америкою та супердержавою на півночі ніколи не були простими. У 1971 році Річард Ніксон розпочав «війну з наркотиками».

Того самого року він сказав: «Латинська Америка не має значення… Зараз людям наплювати на Латинську Америку». У 2023-му двостороння напруженість зростатиме через вічні питання безпеки та міграції, але особливо через політику боротьби з наркотиками. Те, як нові ліві лідери Латинської Америки вирішуватимуть ці проблеми, на роки вперед визначить їхні стосунки зі Сполученими Штатами.Ерозія демократії в регіоні є давньою проблемою для Америки, адже сприяє розгортанню міграційної кризи на її південному кордоні.

Дедалі більше людей тікають із країн «північного трикутника» (Сальвадора, Гватемали та Гондураса), а також із Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели. За перші дев’ять місяців 2022 року на південному американському кордоні затримали понад 2 млн мігрантів, що на третину більше, ніж у 2021-му.Але ситуацію також ускладнюють мінливі течії латиноамериканської політики. Поруч із президентами Перу Педро Кастільйо та Чилі Габріелем Боричем обрання у Бразилії [соціаліста] Луїза Інасіо Лули да Сілва є останнім прикладом того, наскільки регіон останнім часом хилиться назад уліво.