Кінозірка та секс-символ 90-х років Міккі Рурк відзначає сьогодні свій ювілейний день народження

Писати про Мікке Рурка - все одно, що вирішувати завдання з двома невідомими. Невідоме перше – ступінь його акторського таланту, якщо зважити на кількість років, коли його запрошували зніматися режисери лише другорозрядних фільмів або не запрошували взагалі.

І тут є підказка номер один. У молодості Рурк, коли він вирішив стати актором, приїхав до Нью-Йорка вчитися у знамениту акторську студію Лі Страсберга, який набирав щороку всього кілька людей з тисяч охочих. Джек Ніколсон вступив до студії з п'ятої спроби. Дастін Хоффман – із восьмою. Міккі Рурк – з першої.

І коли Рурк потрапляє у хороші режисерські руки, як це було з Дарреном Аронофськи у «Рестлері», справа закінчується «Золотим глобусом» для самого Рурка та «Оскаром», а також головним призом Венеціанського кінофестивалю для фільму. Але при цьому Аронофскі довелося витримати битву з керівництвом студії, що не хотіло брати на головну роль актора, який до цього не знімався десять років. Така сама історія була і з чудовим нуаром «Серце ангела», куди Рурка запросив зіграти головну роль приватного детектива знаменитий британський артхаусний режисер Алан Паркер.

Невідоме друге – що зовнішності цього у молодості підкорювача сердець глядачок (згадаймо феноменальний успіх «9 ½ тижнів», фільму, після якого Рурк став секс-символом). Якщо глянути на його обличчя сьогодні, після невдалих пластичних операцій, то питання відпадає саме собою. Але тут вступає у справу підказка номер два. Коли інший знаменитий артхаусний режисер і кумир тогочасних європейських інтелектуалів Ліліана Кавані шукала для свого фільму «Франциск» актора з обличчям і очима святого, вона обрала саме молодого Рурка. І він зіграв найулюбленішого на католицькому Заході святого – Франциска Ассізького.

Найцікавіше