Каким должно и каким не должно быть патриотическое воспитание в украинских школах

Андрей Богданец Народный депутат УкраиныКажется, ответ прост: делай, как Россия, но наоборот. Но я не согласен с таким подходом Нещодавно мій знайомий їхав у потязі й став свідком такого випадку. В телефонах пасажирів пролунала повітряна тривога.

Дівчинка та хлопчик молодшого шкільного віку по черзі запитали в своїх мам, що відбувається. Обидві мами відповіли щось на кшталт «все добре, це не тут», а від додаткових питань (а діти завжди задають додаткові питання) просто відмахнулися.Минуло півтора роки війни, а багатьом з нас досі не хочеться завантажувати дитячі голови її кривавими подробицями. Але ж — діти завжди задають додаткові питання…Я є засновником проєкту, в рамках якого за кошти міжнародних донорів буде облаштовано близько 30 шкільних укриттів у різних містах України.

І кожного разу, коли я перевіряю хід робіт у Тернополі чи Харкові, я задаюся питанням: а як пояснювати дітям, чому вони в черговий раз змушені спускатися в підвал? І як відповідати на ті самі додаткові питання. А пояснювати дуже потрібно. Через кого це все, за що ми воюємо, з ким боремось.

І, зрештою, хто ми є.Щоб наші діти розуміти це самі. І, по-друге, вміли пояснити це іншим, в тому числі за кордоном. Адже не кожен європеєць має чітку позицію щодо України.

Є багато тих, хто не дуже розуміє, що у нас взагалі відбувається.Якщо цього не пояснимо ми — це пояснять випускники російських шкіл. В яких повним ходом запроваджують «уроки ненависті»: всілякі «разговоры о важном» та Юнармію в стилі Гітлерюгенда. Особливо активно таке «виховання» насаджують на тимчасово окупованих територіях України — а це додаткова проблема при реінтеграції.Здається, відповідь проста: роби, як Росія, але навпаки.