Как преодолеть жилищный кризис войны?

Александр Сергиенко Директор аналитико-исследовательского центра Институт городаОдни, как это ни парадоксально, улучшат свое жилищное положение в результате войны, а другие — ухудшат В публічному просторі останнім часом з’явилася маса публікацій з пропозиціями політиків та експертів на тему як забезпечити житлом людей, які втратили його внаслідок війни. Озвучувалися різні цифри розмірів зруйнованого житлового фонду та оцінювалися вартість його відновлення.

Останні цифри коливаються від $4,5 (Олег Попенко) до $50 (Лев Парцхаладзе) млрд, ба, більше — до $400−500 (Олег Устенко) млрд.При цьому ніхто з експертів та політиків, на жаль, не накреслив хоча б орієнтовних напрямків та механізмів реалізації такої масштабної задачі «освоєння коштів», а якщо точніше — вирішення проблеми існування тих, хто залишився без житла. А це завдання стоїть на другому, після перемоги у війні, місці й стане найбільш важливим, можна сказати — екзистенційним для країни, оскільки наявність власного житла, дому чи квартири, є одним з наріжних каменів світогляду українців.

Недарма кажуть, що життєве завдання людини — народити дитину, посадити дерево та збудувати дім. Без цього є неможливим повернення життя в довоєнне русло, відновлення економіки, подолання загрози демографічної кризи та ще маси супутніх проблем, які стоять перед владою та суспільством.Масштаби втратЗрозуміло, що сьогодні можна лише приблизно оцінити показники зруйнованого та пошкодженого житла, тим паче, що завершенню бойових дій та руйнувань поки не видно кінця.

За останніми даними, озвученими Мінрегіоном, що збирає інформацію від територіальних громад, станом на 1 червня зруйновано та пошкоджено 116 тис. будинків, в яких жили 3,5 млн громадян, загальною площею 14 млн кв.

м. З них