Как бюрократия тормозит инновации в украинском войске

Ярослав Гончар Соучредитель общественного объединения «Аеророзвідка»Хочу подчеркнуть, что это не критика. Это проявление гражданско-демократического контроля Сьогодні громадянське суспільство та держава об'єднуються для спільної мети. Разом ми шукаємо спосіб посилити спроможність сил безпеки й оборони України застосовувати роботизовані технології, щоб отримали перевагу над ворогом.

Хочу поговорити про виклики, з якими ми стикаємося. Адже від гарної ідеї до її застосування й отримання результату ще треба подолати тривалий шлях.Отже, виклик № 1 — це відсталість нормативної бази, що регулює, в який спосіб держава отримує інновації.Наразі ситуація така, що єдиний можливий фреймворк, як завести виріб у ЗСУ для потреб оборони, — це дослідно-конструкторська робота. Або — скорочена процедура постановки на постачання.

Насправді вона тільки звучить як скорочена, натомість передбачає дуже велику кількість кроків, які треба пройти. Це те, що гальмує нас усіх як націю. Тому що очі, які горять, палають, бажають покращити, зробити щось, розбиваються об буденність і бюрократію.Шкода, але фреймворк — вотерфольний (має послідовний метод розробки програмного забезпечення): спочатку мусить вийти один документ, після нього має з’явитися інший документ, а далі ще один і так далі.

Це призводить до того, що ми самі себе сковуємо в набутті спроможностей, які можуть пришвидшити нашу перевагу. Тому багато таких речей потрібно прибрати на законодавчому рівні.Хочу наголосити, що це не критика. Це — прояв цивільно-демократичного контролю.

Це є саме та організація суспільства, яка нам потрібна для досягнення перемоги. Громадянське суспільство у свій вільний час долучається до допомоги. Люди в цивільному разом із людьми в погонах повинні вміти вносити