Ірландське розширення НАТО: як дії РФ змусили ще одну країну думати про вступ до Альянсу

Будь-який нейтралітет гарний настільки довго, наскільки він корисний. Як виявилося, ця сентенція стосується не лише новачків НАТО - Фінляндії та Швеції, але й Ірландії. Країни, яка протягом усього XX століття була мало не таким саме символом нейтралітету, як і Швейцарія - бо саме вони на пару "пропустили" Другу світову війну на континенті.

Натомість останні опитування вперше в історії країни показали підтримку вступу в Альянс більш ніж у 50%.

Схоже, що сучасні безпекові виклики, озброєна гранатою мавпа у Кремлі та зростання внутрішніх загроз дедалі більше переконують Дублін у правильності саме колективної безпеки.

То наскільки дійсно реальне приєднання ірландців до НАТО? Чи насправді підтримка стає вирішальною?

І де тут рука Кремля (спойлер: цілком реальна)? Будемо розбиратися в цій статті.

Нейтралітет як спосіб життя

У міжнародних відносинах Ірландія стійко асоціюється не лише з проблемним кордоном, але і з нейтралітетом.

Одразу після заснування сучасної ітерації ірландської державності у 1922 році в конституцію було вписане положення, що Ірландія сама не буде долучатися до жодної війни чи будь-якого об'єднання, яке націлене на війну, окрім як у випадку прямої атаки на державу та захисту її національного суверенітету.

Відомою на Заході - однак, на жаль, маловідомою у нас - є історія доволі "цікавого" ірландського нейтралітету у Другій світовій війні. Тодішній президент республіки, а свого часу один з керівників Великоднього повстання 1916 року Еймон де Валера, буквально стояв на роздоріжжі.

З одного боку, його дуже переконливо вмовляв на приєднання до антигітлерівської коаліції прем'єр-міністр Британії Вінстон Черчилль, з іншого - надходили сигнали, що Німеччина готова буде передати республіці повний контроль над