Гемблінг – це не роздрібна торгівля, або чому гральному бізнесу не потрібні РРО

Війна – це не лише руйнування інфраструктури, знищення техніки та вбивства цивільного населення, а ще й суттєві зміни в способі життя всього суспільства загалом.

Європейський гемблінг: зміна стереотипів – від способу заробітку до популярної розваги

Тому багато чого, що в мирний час було звичайним і зрозумілим, під час війни виявляється непотрібним, а інколи – навіть шкідливим. Це можна відчути там, де чиновники й далі поводяться так, нібито війни немає.

Насамперед йдеться про царину регулювання економічних відносин. Саме тут деструктивний вплив багатьох управлінських рішень є чи не найбільш наочним. Особливо, коли замість створення умов для швидкої адаптації бізнесу чиновники послідовно не помічають війну й вимагають ще більше навантажити підприємців податками та додатковими витратами на непотрібні для роботи речі.

Страждають від цього всі:

Допомога державі з боку грального бізнесу стала системною

Зараз, коли легальні організатори грального бізнесу в Україні попри всі складнощі не лише намагаються зберегти персонал, сплачувати зарплати та податки, а й розпочали системну роботу з волонтерської та фінансової підтримки ЗСУ, ТрО та гуманітарних ініціатив держави, їх намагаються примусити використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО).

Робиться це всупереч не лише чинному законодавству, але й офіційним роз’ясненням Державної податкової служби щодо порядку використання РРО/ПРРО.

Тому Всеукраїнська Рада Гемблінгу (Ukrainian Gambling Council – UGC), як профільна бізнес-асоціація, що об’єднує понад 80% усіх ліцензованих організаторів ринку азартних ігор в Україні, укотре вимушена нагадати: організатори азартних ігор, які працюють винятково в мережі інтернет,