Если закроют вентиль? Что будут делать Европа и Украина без российского газа

"Припинення тиску на геополітичні інтереси", "недопущення розширення західної сфери впливу" - так у 1948 в Москві пояснювали початок блокади Західного Берліну.

Вона почалася із перекриття усіх постачань головного енергоносія тих часів - вугілля - залізницею та вантажним транспортом. За кілька днів до вугілля додалися харчі, будівельні матеріали та ліки.

Союзники - США, Британія та Франція - подолали блокаду, організувавши постачання усього необхідного через "повітряний міст", доправляючи найнеобхідніше літаками.

Повоєнне покоління дітей із Західного Берліну до кінця життя пам'ятало про "Rosinenbomben" - "родзинкові бомби", коли з літаків падали пакетики із солодощами.

Але одним із найсерйозніших наслідків майже річної блокади Західного Берліну стало утворення НАТО.

Тепер Москва виступає проти його розширення на Схід і саме цим пояснює концентрацію військ на кордоні з Україною. Найбільшу з часів завершення Другої світової, як кажуть західні партнери України та НАТО.

Вони також кажуть, що готові вдатися до безпрецедентних санкцій проти Росії, якщо вона нападе на Україну.

Але і Росія може відповісти на ці санкції, - можливо, новою блокадою, подолати яку "родзинковими бомбардуваннями" буде не так легко.

Росія є провідним постачальником енергоносіїв до Європи.

Тож коли Захід говорить про жорсткі санкції проти Росії у разі, як вона вторгнеться в Україну, зокрема, і про кінець проєкту "Північний потік-2", у Європі - в певних країнах більше, ніж в інших - одразу ж думають, що робити, коли Росія завдасть удару у відповідь і припинить постачати енергоносії.

Особливо скрутно буде з газом - його доставка все ще переважно залежить від трубопроводів, і швидко знайти альтернативу великим обсягам складно.