Донька на Північній Салтівці, батьки в Циркунах: історія родини, яка лишилась без усього житла (відео)

Ранок 24 лютого Надія зустріла в будинку біля Окружної на Північній Салтівці. Її розбудила дзвінком мати, над двором якої в Циркунах летіли снаряди.

Але побачитись рідним вдалося лише через кілька місяців.

Лідія Вікторівна переселенка15 марта с россии прилетел снаряд и воткнулся в асфальт перед их домом. Мордой в асфальт, хвостовиком в россию, то есть, четко видно, что это с россии. Душа холодела, когда я видела, как ракеты, все это зарево с белгорода летело на Харьков. Я холодела.

Донька Лідії Вікторівни — Надія, ранок 24 лютого вона зустріла у своїй квартирі на Північній Салтівці.

Надія переселенкаСеверная Салтовка — самый крайний дом к окружной. Звонит мама в пол 5. Я сначала не поняла: мам, что, ребенка в школу уже пора собирать? Она нет, говорит, бегите. Тут такое! Мы детей собрали. Говорю, давай детей отвезем, а мне в Циркуны надо. У папы 80 лет, юбилей. У меня подарки, еда, все.

Але відсвяткувати ювілей не судилося. Надію з її батьками розділила лінія фронту. І довгий час зв’язку між ними не було, про долю своїх рідних жінка могла тільки здогадуватись.

Надія переселенкаУ меня знаете какая была мысль? Если вдруг их привалило, чтоб их только собаки не съели, и как там в огороде людей… Меня трясло вообще. А потом мама нашла соседей, которые ей заряжали телефон. Она мне звонит, а я думаю, может русские отобрали — кто это? Связи нет. Я не слышу, но я вижу от нее звонок. И слышу ее голос. Я не понимаю, что она говорит, но я слышу, что они живые.

Одного дня до будинку пенсіонерів у Циркунах приїхала машина Червого Хреста. Запропонували виїхати, але на збори дали кілька хвилин. Так вони із чоловіком потрапили до Харкова, тут їх прихистили знайомі. У цьому ж будинку тепер проживає і донька Лідії Вікторівни — Надія. Їхній дім на