Діалог як пролог: що показала зустріч священиків ПЦУ та УПЦ

Саме після повномасштабного вторгнення РФ в Україну представники одразу двох фракцій – провласної «Слуги народу» та «Голосу» зареєстрували у Верховній Раді законопроекти про заборону діяльності на території нашої держави УПЦ МП, якою керує митрополит Онуфрій і яка нерозривно асоціювалася з Москвою. Однак на календарі — майже екватор літа, а «церковні» ініціативи власників мандатів все ще припадають пилом у парламентських засіках. І, як розповів один з нардепів-«слуг», це невипадково.

За словами співрозмовника, палке бажання власників мандатів заборонити в Україні діяльність УПЦ остудила Банкова. «Президент виступав і виступає категорично проти такого сценарію, вважаючи, що УПЦ, яка має на сьогодні найбільшу кількість парафій, цілком має право на існування, якщо виявлятиме свою абстрагованість від московського патріархату з одного боку і підтверджуватиме служіння українському народу, з іншого. Церква і влада, що представляє державу, у нас де-юре автономні, але питання настільки тонке і делікатне, що Володимиру Зеленському довелося зіграти роль комунікатора і у нього це вийшло», - підсумував наш співрозмовник із «зеленої» політсили.

Читайте також: У Мелітополі колаборанти бояться ходити на роботу

На відміну від свого попередника Порошенка, Зе не надто – принаймні публічно – «світиться» у церковних справах. Однак не лише нардеп від «Слуги народу», а й джерела в обох церквах підтвердили, що до великого діалогу їх підштовхував саме гарант, наполягаючи, що війна має спонукати українських священиків шукати точки дотику та розуміння. До слова, за іронією долі, із понад півсотні знищених путінськими «визволителями» українських храмів 90% становлять церкви саме УПЦ МП.

Збори представників ПЦУ та УПЦ МП відбулися у вівторок, 5