Деревообрабатывающая отрасль в условиях войны: проблемы и пути решения

На території України, де ведуться бойові дії, крім тортур та грабежу мирного населення, орди окупантів на своєму шляху цілеспрямовано руйнують підприємства, інфраструктуру та логістику різних ланок економіки.

Техніку, таку як вантажівки, тягачі, трактори, комбайни тощо, а також усе вціліле обладнання та устаткування, на жаль, вивозять в росію або знищують на місці.

Деревообробні підприємства Київської, Сумської, Чернігівської, Харківської, Миколаївської, Житомирської, Луганської областей частково або повністю призупинили свою діяльність, а в деяких випадках — знищені чи розграбовані окупантами.

Для відновлення потрібно чимало часу та ресурсів, що створює ризик для їх остаточного занепаду. Адже без своєчасної державної цілеспрямованої підтримки бізнес не може справитися з задавданою війною шкодою.

Такі підприємства формували і після відновлення діяльності можуть продовжувати формувати значні об’єми валютної виручки, залучати найманих працівників і тим самим підтримувати діловий оборот та відновлення економіки.

Натомість підприємства різних форм власності на територіях поза бойовими діями мають достатньо часу, а також ресурсів не лише для відновлення господарської діяльності в умовах воєнного часу, а й можуть нарощувати об’єми виробництва.

Багато підприємств ситуативно опинилися у привілейованому становищі, інші — у критичному стані.

Кадровий голод

Масове переселення мирного населення з зон бойових дій зумовлює надлишок кваліфікованої робочої сили для підприємств західного регіону України, натомість для виробництв, які не спроможні до швидкої релокації виробничих потужностей — відсутність