Что стоит за соглашением о вывозе зерна из украинских портов

Мария Золкина Политический аналитик Фонда «Демократические инициативы имени Илька Кучерива»Ждем обнародования текста о «зерновом» соглашении Але вже сьогодні ясно: реальних механізмів гарантувати безпеку українських портів ми не отримали. Такими механізмами щонайменше могли би бути:— Присутність іноземних (в цьому випадку — турецьких) військових кораблів. Росія навряд чи наважилася би рушити на наші порти за цієї ситуації.

Зараз видається так, що турецькі кораблі, скоріше за все, будуть або на вході/виході з цих морських коридорів для інспекції, або якщо і поблизу українських портів, то не стаціонарно. Ця, здавалось би, технічна деталь, насправді вирішує все. Подивимось, де турецькі кораблі таки опиняться.— Масове збільшення протикорабельного, протиповітряного та протиракетного озброєння для Одеси.

Чи це відбулося — невідомо. Не факт.— Вимога від російських кораблів відійти з потрібної нам акваторії. Чи ми це вимагали — можливо.

Але ні. Цього не буде.Що ми, судячи з повідомлень турецької влади, отримаємо:— Українські судна супроводжуватимуть комерційні нашими коридорами;— Турки перевірятимуть судна на вході на предмет відсутності зброї;— Росія обіцяє не стріляти по наших полях, зерносховищах і ще десь, поки йде морський рух.Що стоїть за цією угодою?У України були всі шанси стояти в сильній позиції до кінця. І не йти на угоду, яка не передбачає для нас безпекових гарантій.