Что мешает ввести эффективное управление войсками в Украине

Ярослав Гончар Соучредитель общественного объединения «Аеророзвідка»Корень проблемы — в доктрине Сьогодні Україна змушена реформувати свою армію просто під час ведення агресивної війни проти нашої держави. Наразі гостро стоїть питання зміни принципів роботи штабів, які керують бойовими діями.

Україна в питанні управління військами нарешті має перейти до мережецентризму, де основним ресурсом, завдяки якому вдається перемагати ворога, стає інформація та швидкість її передачі.Звісно, ми можемо говорити про проблеми із підготовкою особового складу чи матеріальним забезпечення у війську. Але це — похідні.

Корінь проблеми полягає в доктрині. Наше військо гостро потребує зміни нормативних документів середнього рівня для приведення їх у відповідність до операційних процедур НАТО.На стратегічному рівні зміни вже закладені в Стратегії національної безпеки та Стратегії воєнної безпеки.

Крім того, ухвалено закон Про національну безпеку України, визначена нова архітектура управління, розділено посади головнокомандувача та начальника генерального штабу. Проте нижче — на рівні підзаконних актів — реформування не відбулося.

Тож і виникає дисонанс: таблички на дверях кабінетів замінили, а посадові обов’язки лишилися попередніми.У військах Альянсу принципи роботи штабів чітко прописані: як все має бути організовано, які є ролі, які створюються структурні ланки (робочі групи), хто за що відповідає, як робочі групи синхронізують свою роботу та, кінець кінцем, у який спосіб ухвалюють рішення.Спосіб організації українського війська сьогодні не повною мірою відповідає таким процедурам. І це вже зараз відчувається на південному фронті, де я працюю над запровадженням ISTAR — натівської концепції ведення війни, ключовими в якій є якнайшвидший