Чому старого Донбасу вже не буде і хто залишиться жити в Україні – інтерв’ю з соціальним психологом Олегом Покальчуком

Повномасштабна війна суттєво скоротить населення України і кардинально змінить роль регіонів. Диво і переформатування країни може статися лише завдяки посттравматичному зростанню.

порозмовляв з соціальним та військовим психологом Олегом Покальчуком про те, яким буде наше поствоєнне життя.

-Що чекає на Донбас після війни? Чи можна вдихнути у нього життя після руйнувань, знелюднення міст та геноциду.

Це буде картина по аналогіях наслідків воєн, найближчих до нас. Якщо з точки зору руйнувань і інфраструктури житла — це Сирія та Афганістан. Тут багато зав’язано на тому, що люди десятиліттями були прив’язані до містоутворюючих підприємств. Зокрема «Азовсталі» та інших заводів хімічної та вугільної промисловості.

Економічна конструкція трималось багато років на пострадянському виробничому комплексі, який доживав і з якого останні роки вичавлювали все що тільки можна для олігархічних прибутків. Навіть державі дещо перепадало. Але в основному у вигляді шантажу соціальними протестами людей з цих регіонів.

Відніміть від кількості населення людей, що працювали на цих заводах, яких більше там не буде. Залишаться люди похилого віку, які повернуться доживати на цю землю, бо вони в переважній більшості ніколи нікуди не виїжджали. Для них іншого світу не існує.

Соціальна допомога буде не аж такою обтяжливою з точки зору кількості населення. Все одно це пенсіонери.

Що буде робити з цим держава – це питання. Держава не знає, що робити в цілому з країною поза війною. Ми говоримо в термінах того, що «ми відвоювали Донбас». Це означає, що він буде весь в процесі відвоювання. Увесь регіон буде виглядати як Сєвєродонецьк сьогодні.

Це купа каміння, заліза, нерозірваних вибухонебезпечних предметів, на розмінування яких доведеться потратити