Чому програмісти перетворилися у недолугих кодерів, або як в додатку на iPhone знайшли сміття

Напевно більшість навіть не помітила, як в якийсь момент комп’ютерні програми та мобільні додатки стали справжніми важковаговиками. Елементарний ліхтарик під Android може «важити» 10 мегабайтів! В цьому дописі я хочу дещо прояснити цю ситуацію і допомогти зрозуміти, на якому етапі історії програмісти звернули не в той бік.

Зміст

• 1 Вступ
• 2 А ти програміст чи інженер?
• 3 Застарілі та корупційні ВУЗи або прокляття «проффесора»
• 4 Романтика програмування
• 5 Ще програмісти, чи вже кодери?
• 6 Показовий випадок або сміття у додатку iPhone
• 7 Висновок, або 640 «Гігабайт» вистачить усім

Вступ

Якщо ви читали мої попередні статті, то знаєте, що якийсь час свого життя в середньому віці я присвятив розробці програмного забезпечення на Android. Як я до цього прийшов і чому мені це набридло можете подивитись ось тут:

• У програміста в 35 років: а воно вам треба? Частина 1
• В програмісти у 35 років: а воно вам потрібно? Частина 2

У кінці 90-х років в часи моєї старшої школи та початку навчання у ВУЗі спеціальність програміста несла в собі якийсь загадковий шарм. Ніхто тоді як треба не розбирався в особливостях професії. Якщо ти сидів за товстим монітором на електронно-променевій трубці, то автоматично вважався комп’ютерщиком (подробиці нікого не цікавили). Якщо ти ще й носив окуляри та кофту, то це було не меншим атрибутом, ніж мантія та посох у мага.

Пірнаючи у глибину років можна помітити, що спеціалістам-комп’ютерщикам того часу не була властива вузька спеціалізація. Одна людина легко вміщала в собі навички як в апаратній частині, так і в програмному рівні. Тобто ти міг бути спеціалістом широкого профілю.

Саме тому вистачало одного Стіва Возняка, щоб написати операційну систему та Стіва Джобса в кількості одного екземпляра, щоб змайструвати