Бюджет війни та надій на союзників: про особливості фінансового кошторису-2023

У четвер, 3 листопада, парламентарі ухвалили у другому читанні та в цілому бюджет-2023. Кнопку «за» під час фінального голосування натиснули 295 нардепів, що без п'яти осіб — конституційна більшість. Позицію утриматися - інакше кажучи, "вмити руки" від будь-якої політичної відповідальності - зайняли 35 власників мандатів, при цьому рядок табло навпроти опції "проти" показав нуль.

Фінансовий кошторис країни прийнято зусиллями монобільшості, частини, орієнтованої на Банкову фракції «Голос» та депгруп-сателітів влади. Дуже примітно, що дві найбільші, представлені у ВР опозиційні політсили – «Євросолідарність» екс-президента Порошенка та «Батьківщина» колишнього прем'єра Тимошенко не дали за бюджет жодного голосу. З погляду майбутніх партрейтингів, коли на загальнодержавному рівні неодмінно виявляться величезні фінансові тріщини — позиція цих «важкоатлетів» цілком зрозуміла. А ось з урахуванням поточного моменту, коли країна перебуває у вирі повномасштабної війни з путінською Росією тактика Петра Олексійовича та Юлії Володимирівни не витримує жодної критики, хоча б тому, що відсутність бюджету дорівнює неможливості де-юре фінансувати численні потреби ЗСУ.

Читайте також: У США заявили, що війна в Україні - це лише розминка, наближається велика криза

За словами представника «Голосу» Ярослава Железняка, Рада встановила рекорд щодо найбільш раннього ухвалення бюджету за історію незалежної України. Є, втім, і сумнівніші рекорди. Наприклад, уперше за понад три десятиліття дефіцит державного кошторису перевищуватиме 20% ВВП. Тобто, для покриття дірки $38 млрд Київ розраховує отримати кошти ззовні. Зазначимо, що зараз дефіцит бюджету фінансується за рахунок коштів від міжнародних партнерів приблизно на 60%.

В остаточному варіанті