Будет очень больно, но не сразу. Как ударит по эрефии отказ США и Европы от российских углеводов

За два тижні повномасштабної війни з Росії з країни пішло безліч компаній, які обмежили свої інвестиції або зовсім припинили ділові відносини з країною-окупантом. Це завдало потужного  удару по економіці – лише за кілька днів російський рубль девальвував майже у два рази відносно долара. 

Санкції, які запровадили у перші тижні російського вторгнення, є потужними, однак вони не здатні поставити фінансову систему РФ на коліна. Російський бюджет на понад 40% залежить від експорту нафти та газу. Сировина є головним джерелом валюти, яка не дозволить рублю остаточно впасти на дно. 

В Мінфіні РФ це чудово розуміють. Відомство зобов’язало експортерів розмінювати на рублі 80% валютної виручки. Завдяки цьому баланс російських банків щомісяця може поповнюватись на 45 мільярдів доларів. Згодом це допоможе стабілізувати рубль та значно продовжити життя диктаторського режиму Путіна. 

Щоб закріпити результат необхідний наступний етап – позбавлення Росії нафтогазового експорту або його обмеження. Саме над цим зараз працюють ключові європейські гравці.

Зробити це буде вкрай важко, адже за десятиліття відносно мирного співіснування з Європейським Союзом Кремль розбудував велику монополію, і тепер не всі європейські країни хочуть відмовлятись від дешевих газу та нафти. 

Газова монополія РФ багато років зростала завдяки успішним лобістським компаніям, підкупу окремих політиків та організацій. "Газпром" регулярно звинувачували в порушенні антимонопольних норм, однак спокуса отримати дешеві енергоресурси виявилась сильніше за здоровий глузд.

З 1990 по 2019 рік імпорт блакитного палива у ЄС з Росії зріс зі 110 до 200 мільярдів кубометрів. В першій половині 2021 року частка "Газпрому" на європейському ринку становила рекордні 47%.

Росія