Бой за таблицу Менделеева: как США и Китай ведут борьбу за редкие металлы

В напрямку Землі летить комета, яка загрожує знищити все живе на планеті, однак влада не хоче підривати її та змінювати курс. На небесному тілі виявлено поклади рідкісноземельних металів на трильйони доларів, а тому порятунок людства відтягують до останнього моменту. 

Цей абсурдний сюжетний хід комедії Адама МакКея "Не дивіться вгору" частково відображає реальні настрої на ринку рідкісноземельних та кольорових металів.

З кожним роком компанії та споживачі потребують все більше складної електроніки. Для її виробництва потрібно більше металів, однак їхня кількість обмежена, а політичні конфлікти змушують побоюватись зривів постачань.

Загострення відносин Китаю та США, військовий переворот у М’янмі та енергетична криза перетворили постачання рідкісноземельних та кольорових металів на питання національної безпеки для багатьох передових країн.

Тим часом ціни на них б'ють десятирічні рекорди та вже впливають на вартість електроніки. Дорожчає все: від музичних колонок до обладнання передових американських винищувачів. Чого чекати далі? 

Рідкісноземельні метали – це 17 елементів таблиці Менделєєва: Sc – скандій; Y – ітрій; La – лантан; Ce – церій; Pr – празеодим; Nd – неодим; Pm – прометій; Sm – самарій; Eu – європій; Gd – гадоліній; Tb – тербій; Dy – диспрозій; Ho – гольмій; Er – ербій; Tm – тулій; Yb – ітербій; Lu – лютецій.

Ці метали не вивчають на уроках хімії, однак у повсякденному житті ми щодня стикаємося з ними.

Наприклад, неодим використовують у виплавці магнітів для комп’ютерної техніки, щоб зробити її компактнішою та потужнішою. Лантан – у виробництві оптики для фотоапаратів та телескопів, а сплави з ітрію – для телевізійних екранів та інших приладів із дисплеями.

Деякі елементи мають унікальні властивості, які