Борьба с товарной контрабандой: какой путь выберет Украина

Державна митна служба час від часу звітує про виявлені партії незадекларованих товарів. То партію iPhone останньої моделі на 7 млн грн знайдуть, то елітних годинників на 2 млн грн, то одягу чи цигарок. Але є потік, який митникам все-таки не вдається зловити. І від того, що закон називає "незадекларовані товари", а в народі зветься "товарною контрабандою", страждають різні сектори бізнесу. Від побутової техніки до виробників підакцизної продукції.

Якщо бізнес працює в білу і сплачує всі податки, з контрабандним товаром конкурувати важко. Скажімо, за словами керівника юридичного департамента "Самсунг Електронікс Україна Компані" Євгена Школи, різниця в ціні телевізора преміального сегменту (від 30 тис грн) між "сірим" та легальним імпортом становить 30-40%. 

При цьому споживач не завжди знає, що його придбання ввезене в Україну нелегально, а отже, сервісного обслуговування в разі чого годі чекати. І це тільки один з прикладів.

Втім, відколи був зареєстрований законопроєкт про криміналізацію товарної контрабанди, до нього виникло багато запитань. На цьому ґрунті лунало багато заяв, мовляв, не криміналізацією, а фіскалізацією краще побороти це негативне явище.

Інститут економічних досліджень та політичних консультації опитав більше тисячі представників різних підприємств – експортерів та імпортерів, і в одному з запитань поцікавився думкою: підтримують вони цю ідею чи краще від неї відмовитися.

Трохи більше половини респондентів, як і минулого року під час аналогічного дослідження ІЕД, виказали свою підтримку ідеї криміналізації контрабанди для всіх товарів, ввезених з порушенням митних правил (55% респондентів).

Криміналізацію контрабанди тільки підакцизної групи товарів та контрабанди у значних обсягах підтримали ще 13,5%