А Эрдоган против: зачем Турции блокировать расширение НАТО

"У нас немає позитивної думки з цього приводу. Скандинавські країни - це як гостьовий будинок для терористичних організацій",- така заява президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана про готовність накласти вето на вступ Фінляндії та Швеції до НАТО виявилася справді сенсаційною.

Чи означає це, що Анкара використає своє право вето? Далеко не факт. У НАТО воліють з оптимізмом дивитися на перспективи вступу Фінляндії та Швеції.

Наразі все виглядає схожим на те, що така заява була скоріш запрошенням для західних країн до торгу.

Відносини Туреччини із НАТО вже давно не були ідеальними. А тому можливість поторгуватися напередодні вступу двох нових країн став для Ердогана можливістю як добитися від Заходу потрібних поступок, так і показати перемогу всередині країни - далеко не зайве, зважаючи на президентські та парламентські вибори, які мають відбутися у 2023 році.

То чого ж прогне отримати Туреччина? Особливість ситуації полягає в тому, що задекларовані претензії виглядають скоріш як "затравка" до розв'язання реальних проблем, які непокоять Анкару.

Запрошення до переговорів

Нинішня позиція Туреччини видається схожою на інший демарш що стався днями - йдеться про погрози Угорщини ветувати шостий пакет санкцій проти РФ, в першу чергу ембарго на російську нафту.

Подібності ситуації додають обережні натяки Будапешту, що питання вето можна вирішити грошима, компенсувавши Угорщині ймовірні втрати протягом найближчих років.

Так само поводиться Туреччина. Відразу після скандальної заяви Ердогана його речник та радник Ібрагім Калін заявив, що двері для вступу Швеції та Фінляндії до НАТО не зачинені, а все, чого прагне Анкара - це переговорів з країнами Заходу з низки цікавих для себе питань.

Втім, варто визнати: Туреччина не робить