42 роки тому, 8 грудня 1980 року, у під'їзді нью-йоркського будинку було вбито Джона Леннона

У серпні цього року Марку Чепмену, який вбив 8 грудня 1980 року Джона Леннона, відмовили в умовно-достроковому звільненні в 12-й раз. Кажуть, що головною причиною є незгода Йоко Оно, яка побоюється, що Чепмен не зупиниться на Джоні. Якщо так, то Йоко Оно вже 89 років, а Чепмену, що дивно, враховуючи давність того, що сталося, всього 67, так що у нього все-таки є шанс у результаті вийти на волю - де, додамо, його цілком може чекати який-небудь, не менш божевільний, ніж Чепмен в 1980-му році (хоча психологи вважають, що у момент вбивства він діяв осмислено), фанат Леннона.

У найкоротшому викладі історія цього одного з найгучніших вбивств кінця минулого століття має такий вигляд. 8 грудня 1980 року Марк Чепмен зі заздалегідь купленим пістолетом зранку чекав музиканта в арці престижного нью-йоркського хмарочоса «Дакота», де той жив. Нічого дивного в цьому не було – шанувальників у Леннона не бракувало. Близько 16 години. коли Леннон вирушив у студію звукозапису, Чепмен попросив його поставити автограф на альбом Леннона Double Fantasy. Фотографія цього моменту стала останнім фото Леннона. О 22:50, коли музикант повертався додому з Йоко Оно і, впізнавши Чепмена, кивнув йому, той випустив у музиканта п'ять куль і сів на асфальт читати роман Селінджера «Над прірвою в житі».

Біографи Чепмена пишуть, що психіатри, які його обстежили, дійшли висновку, що в ньому поєднувалися внутрішнє почуття переваги над оточуючими і вкрай низька самооцінка, і називають це «парадоксом». Насправді таких людей у світі вистачає – просто не всі з них мріють помститись за це світу, обираючи як мішень найвідоміших його представників.

Шанувальники Селінджера даремно дивуються з того, що улюбленою книгою Чепмена був його роман «Над прірвою в житі». Адже