4 роки без Кобзона – як гімн новій українській культурі виявився пророчим

У пісні “Жадан і Собаки” порушили тему сучасної української естради, заявивши: “Коли ви вимикаєте радіо “Шансон” – у лісі помирає ще один Кобзон”. А через 2 тижні, 30 серпня, Йосип Кобзон взяв – і дійсно помер.

Сатиричний гімн смерті російської естради неочікувано для усіх виявився пророчим.  Кобзон, уродженець Донеччини, з початку протистоянь на Майдані підтримував російську сторону: звинувачував Януковича у слабкості, закликав до силового розгону “Революції Гідності”, називав Гімн України “нацистським”, створив гімн для сепаратистів “ДНР”, відвідував терористів.Саме цей 80-річний голос режиму із зацементованою перукою на голові став образом смерті в Україні російської культури. Так, вмирав довго та болісно, прожив багато – але зрештою покинув цей грішний світ.

І на противагу йому – талановитий, патріотичний Сергій Жадан, уродженець Луганської області, який просуває українську культуру, підтримує українців у цій жорстокій війні. Людина, яка зробила неоціненний за значимістю внесок для української літератури та музики.Чи процвітання українського – процес безповоротній? На жаль, ні, українськість будуть намагатися подавляти, і лише в наших силах протистояти цьому.Чи будуть намагатися вектор розвитку української культури повернути у протилежну сторону? На жаль, так, спроби ці вже були, вони будуть і надалі.

Що може робити громадянське суспільство у таких випадках? Стріляти на звук.Сьогодні – 4 роки від смерті Кобзона. А Сергій Жадан активно їздить по Україні, збирає кошти на ЗСУ та волонтерить.Україна пережила Кобзона.