Жить, чтобы делиться. Или делиться, чтобы выжить?

Катерина Загорий Соосновательница семейного благотворительного фонда Zagoriy Foundation Как война доказала, что украинцы — нация бойцов и благотворителей Гена благодійності в нашому ДНК досі не знайдено, і я впевнена, що цього ніколи не станеться. Немає людей, від народження схильних віддавати іншим. Коли ми зростаємо, бажання або небажання ділитися в нас виховує середовище.

Різні культури творять розбіжне ставлення до філантропії.The World Given Index у 2021 році найщедрішими націями називав Індонезію, де сумлінно дотримуються обов’язку розподіляти ісламський податок на майно «закят» серед бідних, а також Кенію та Нігерію. Найменше пожертви були властиві мешканцям Японії, Португалії, Бельгії. Тобто щедрість не корелює зі статками населення, а визначається місцевою культурою.Україна минулого року була на 20-й позиції в списку, між США та Південною Африкою.

За даними соціологічної компанії Gallup, 66% українців допомагали незнайомцям, 43% виділяли благодійним організаціям гроші, 19% - свій час у ролі волонтерів.Потім почалася війна. І українці, яких ворожа пропаганда багато років малювала не надто розумними провінціалами, раптом виявилися воїнами, готовими голими руками зупиняти танки. А також нацією благодійників.

За рік ми піднялися на десяту сходинку The World Given Index, продемонструвавши світові незламну силу нашого громадянського суспільства. І сьогодні Україна — єдина європейська країна, що посідає місце в топ-10 найщедріших націй світу. Просто усвідомте: ще у 2010 році у цьому рейтингу ми посідали 152-у позицію — третю з кінця, над Бурунді та Мадагаскаром.Дослідники вважають, що серед причин такого прориву — соціально-економічне зростання країни, культурні зрушення, впровадження нових, більш креативних способів