"Задовбетесь "денацифікувати" країну, де населення біжить будувати для армії укріплення, а армія, як вас розбила, біжить рятувати людям хати"

Зі слів українського захисника "Ми приїхали в це село і почали займати оборону... хлопці потрохі копати почали.. не окоп, канєшно, а таке, щоб можна було впасти туди під час обстрілу...

я не знаю, скільки хвилин пройшло, но я тупо о***їв від того, що побачив... знаєш, коли у людей городи починаються, всі прив'язують на вєлік до рами лопати і йдуть шось сажать... оце була така сама картіна, тільки їхало на мене на цих роверах майже все село...

чоловіки, жінки, всі... пригнали і дивляться на мене... ну, типу, командуй! кажуть, синку, де копать?...

у мене відібрало мову... стою, як телепень, дивлюсь... вони бігом відкручують свої лопати від вєліків...

я зібрався з духом, кажу, не треба нічого, красно дякую, ми самі впораємось! но того вже ніхто не чув... лопати пішли в хід... за кілька днів суне на нас колона кацапської техніки...

у мене необстріляні молоді пацани кричать, танкі пі***ють... тут розвертаюсь, до нас народ із села хмарою валить і кричить, хлопці, танки кацапські пі****ть, шо дєлать??? кажіть, як помагать???... на мене наче відро води крижаної вивернули...

дивлюсь на це і плачу... валую їм, бігом назад... ану, по хатам!!!! та ніхто й не думає....

кричу знов, по хатам, б**дь... бєзнадьога, Жень... пруть з голими руками! я малих свої пару смикнув, кажу розверніть бігом їх додому! підбігає до мене мужик, 73 роки і каже, синку, дай гранату...

я все життя комунальником пропрацював і знаю, як комунікації під ліс ідуть... зараз трубами на перехрестя вискочу, гранату кину і назад в трубу... клянусь, я чуть не здурів з цих людей...

бій цілий день... арта крайню вулицю накрила... 25 хат горять, но, слава богу, всі живі...

ми ж цю техніку довбемо... вони поняли, що не прорвуться, давай пробувать на нас з флангів.. палим