Зачем аграриям право распоряжаться водой

Південні регіони України вже давно страждають від посух, зростають темпи опустелювання і висихання водойм. 

Ці тенденції означають передусім здорожчання сільськогосподарської продукції з будь-якої позиції: або через дефіцит товарів через зменшення родючих ґрунтів, або через додаткові витрати аграріїв на зрошення. 

Зі зрошенням ситуація теж погіршується щороку і про цей варіант за відсутності належного реформування вже за кілька років можна буде забути. 

Здавалося б, чому в Україні з її мережею річок і підземних вод взагалі може бути проблема зі зрошенням? Саудівська Аравія, — країна без жодної річки, — вирощує на зелених полях та експортує овочі, фрукти і навіть квіти. 

Водночас цьогорічний рекордний врожай у 106 млн тонн Україні потворити буде тяжко, без належної розбудови меліоративних систем. 

В Україні обліковується 2 млн 178 тис. га зрошуваних земель, але по факту у 2020 році зрошували лише 551,4 тис. га, у 1990 – понад 2 млн га. Серед найважливіших причин скорочення зрошуваних площ:

Все це разом робить меліоровані землі проблемними, в той час як у всьому світі зрошувані землі дорожчі за ті, що не зрошують.

В Україні є затверджена урядом Стратегія зрошення та дренажу до 2030 року. Метою документа є збільшення площі зрошуваних земель і дренажних систем, реформування системи державного управління ними. 

Враховуючи сукупність проблем галузі, реформа управління – це єдиний потенційно ефективний шлях до впорядкування відносин і користування зрошувальною інфраструктурою. 

Така реформа вже прийнята в першому читанні у вересні і невдовзі розглядатиметься парламентом у другому (законопроєкт № 5202-д).

Урожайність сільськогосподарських культур, вирощених з гідротехнічною меліорацією, перевищує урожайність культур на землях