Юрій Винничук: «Русский мир» лізе дрібницями, але на кожному кроці»

«— Які наслідки матиме для України перемога Юлії Тимошенко?

— Повна катастрофа. Ця людина ніколи не висловлювалася жорстко про Путіна. Не підтримувала АТО й ніколи там не була. Ні копійки не дала на армію. Якщо вона переможе, одразу станеться відкат. Дехто каже, що можна швидко закінчити війну. Якщо прийде Тимошенко, то — так. Вона подарує Крим ...»

— 29 травня Служба безпеки й Нацполіція провели операцію з інсценування вбивства журналіста Аркадія Бабченка. Реакція на це українців про що свідчить?

— Всі, хто волав про погану Україну й про те, що правоохоронні органи ні на що не здатні, встигли весь негатив випустити. А потім викручувалися хто як міг. Це показало, хто чим дихає.

Тривають дурні розмови, що багато вбивств не розкривають. По всьому світу так. По сьогодні невідомо, хто замовив Джона Кеннеді (35-й президент США загинув після замаху 22 листопада 1963 року. — Країна). В Англії понад 30 політичних і не тільки вбивств, пов\’язаних із Росією, не розкриті. Інсценування роблять у всьому світі. І в Україні були вже десятки.

Тішуся, що вдалося це розкрутити. Днями був у СБУ. Там ми дізналися про 47 людей, які були в розстрільних списках Росії (завдяки імітації вбивства Бабченка слідство отримало список 47 українських і колишніх російських діячів, яких планували вбити. Юрій Винничук фігурує в цьому переліку. — Країна).

— Це удар для російських спецслужб. Якої чекати відповіді?

— Напевно перелаштуються і придумають щось нове. Нам не можна розслаблятися, бо до виборів (2019-го відбудуться президентські й парламентські. — Країна) точно будуть провокації.

Юрій ВИННИЧУК, 66 років, письменник. Народився 18 березня 1952-го в Івано-Франківську. Батько був лікарем, мати — інженером-економістом. Освіту здобув на філологічному факультеті Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. 1974 року переїхав до Львова. Працював вантажником, художником-оформлювачем. 1987-го організував естрадний театр «Не журись!». Був його режисером, писав сценарії, пісні, виступав як комедійний актор. У 1990-х — редактор відділу містики та сенсацій газети «Post-Поступ», головний редактор газети «Гульвіса». Автор збірки поезій «Відображення», повістей «Ласкаво просимо в Щуроград», «Діви ночі», «Житіє гаремноє», романів «Мальва Ланда», «Груші в тісті», «Танґо смерті», «Цензор снів», «Аптекар», «Лютеція». Також написав краєзнавчі книжки: «Легенди Львова», «Кнайпи Львова», «Таємниці львівської кави», міфологічну енциклопедію...