Юрій Михальчишин: Зволікання з постачанням зброї із Заходу – результат агентурного проникнення російських спецслужб

У неділю, 3 липня, після важких боїв за Лисичанськ українські військові відійшли із займаних позицій та рубежів. У Генштабі ЗСУ, наголосивши, що цей вимушений крок обумовлений кратною перевагою російських окупаційних військ в артилерії, авіації, реактивних системах залпового вогню, боєприпасах та особовому складі, додали: «На жаль, для успіху недостатньо сталевої волі та патріотизму – потрібні матеріально-технічні ресурси … Ми повернемось і обов'язково переможемо!».

Не можна сказати, що соцмережі, якраз після відходу наших військових від Лисичанська вибухнули «зрадою», але те, що більшість пересічних українців із гіркотою та смутком сприймають подібні новини з фронту – факт.

Читайте також: На Харківщині тероборонівці знищили велику кількість окупантів та техніки

Про те, як, в умовах хаотичного військового маятника зберігати емоційний баланс по лінії армія-суспільство Lenta.UA поговорила з експертом з питань національної безпеки, екс-нардепом та чинним військовим Юрієм Михальчишиним.

- Що на сьогоднішній день є головним джерелом мотивації для наших військових і що для її підвищення може робити кожен українець, який сьогодні перебуває в тилу?

- Насамперед, вкрай важливо підтримувати особистий зв'язок та не боятися турбувати своїх фронтових близьких, друзів, знайомих як мінімум sms-повідомленнями та фотографіями з дому. Це створює дуже важливу емоційну нитку і, як кажуть досвідчені фронтовики, дуже надихає. Підтримує фронтовиків і те, якщо хтось знайомий, поки вони на фронті, допомагає часто-густо самотнім батькам — банально купує продукти, надає допомогу по господарству, просто запрошує на прогулянку...

- Чи дійсно на фронті, на відміну від тилу, відсутні так звані емоційні гойдалки і там оптимістичніший настрій чи