Як досвід Польщі та зміни до закону допоможуть косівській кераміці, килимарям і вишивальницям

 Нотатки зі щорічного VI міжнародного форуму «Креативна Україна» Петриківський розпис, косівська кераміка, борщівські та решетилівські вишиванки — за кожним із цих та багатьох інших визначень самобутньої творчості українців у всіх регіонах постає багатовимірна барвиста історія краси та копіткої мистецької праці. І тільки переходять вони у пріснувате узагальнення «Народні художні промисли. Традиції.

Розвиток. Експорт» - інтерес багатьох притуплюється. Як створити гармонійне поєднання часто неперевершених рукотворних робіт і законів ринкової економіки, та ще й під час повномасштабної російсько-української війни, — про це, зокрема, вели мову на щорічному VI міжнародному форумі «Креативна Україна», який відбувся цього разу з акцентом-меседжем «Сила стійкості».

Законодавчі ініціативи помічні для залучення інвестицій Народні художні промисли — це унікальний сектор, який має великий потенціал як креативна індустрія (хоча формально, за законом 2001 року, не належить до неї), та продовжує формувати традиції і підсилювати ідентичність української нації. «Ми маємо розуміти, скільки майстрів знаходиться в регіонах та як їх об’єднувати, як з ними співпрацювати і на яких умовах. Тобто держава і майстер.

І так само, як їм допомагати розвиватися», - каже голова Офісу розвитку креативних індустрій Міністерства культури та інформаційної політики України Уляна Хром’як. Нещодавно міністерством на громадське обговорення були винесені зміни до Закону України «Про народні художні промисли», які стоять у пріоритеті законодавчої роботи Верховної Ради України на 2023 рік. Зокрема, передбачається впровадження Реєстру майстрів, запропоновано нові визначення і норми про маркування продукції та про географічне походження виробів народних художніх