Виталий Портников: Победа Эрдогана продемонстрировала: теперь в мире есть три демократии — Блоги | OBOZREVATEL

Среди зарубежных лидеров, которые первыми поздравили турецкого президента Реджепа Тайипа Эрдогана с победой на выборах, можно было заметить политиков, для которых этот успех является моделью их собственного политического выживания. Далее текст на языке оригинала. Ердогану вдалося якісно змінити політичну систему Туреччини.

Його правління практично поставило крапку у історії військових переворотів, що визначали розвиток країни всі повоєнні десятиліття. І, здавалося б, мало стати періодом тріумфу демократії — багатопартійної системи, конкуренції ідей, вільних медіа. Як бачимо, у Туреччині все це є: коли майже половина виборців голосує проти незмінного лідера – це не жарт, уявіть такі вибори, наприклад, у Росії.

Але є і контроль над суспільством, і нагнітання популізму, і опозиційні політики та незалежні журналісти у в’язницях. У сучасній Туреччині демократія та авторитарні методи співіснують ось уже не перший рік, я б сказав – не перше десятиліття.І саме ця модель виявляється привабливою для таких політиків, як угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, сербський президент Александар Вучич, колишній багаторічний словацький прем’єр Роберт Фіцо, що прагне повернення до влади. І Орбан, і Вучич, і Фіцо – електоральні політики.

Це вам не Путін та Лукашенко, звісно. Вони вміють все те саме, що й лідери "традиційних" демократій – збирати мітинги на свою підтримку, давати концептуальні інтерв’ю, сперечатися із конкурентами. Вони не вміють одного – програвати.