Відведення військ – не кінець. Чого далі чекати Україні

Буквально вранці писав текст і готував ролик по розмовах про війну.

Непоступливість України створила патову ситуацію для США та РФ. Київ не йде на компроміси щодо Донбасу, Кремль продовжує тиснути концентрацією військ, Вашингтон – говорити про загрозу агресії.

Хто відступить першим – той програє. Байден, говорячи про загрозу для України, змушений (навіть, якщо хоче відступити) демонструвати підтримку, серед іншого, передаючи зброю.

Для РФ за таких розкладів відводити війська – програти – населення сприйме це як програш, боягузливість Путіна.

Але воювати ніхто не хоче.

Чому Байден і Джонсон 16 лютого здобудуть перемогу над Путіним

І тут Росія думає про варіанти виходу:

• на велику війну йти страшно (ще раз згадаємо співвідношення сил);

• виникає ідея визнання «ЛДНР» чи включення регіону у склад Росії.

Це можливість заявити про «славну перемогу» для свого населення, але за фактом поразка у зовнішньополітичній комбінації.

Для України цей варіант дозволяє остаточно оформити вихід із «Мінська-2» та зайнятися своїми проблемами. Що невигідно для РФ.

Перша реакція на повідомлення про відведення російських військ: валюти, акції, нафта, золото

Тому незалежно від «визнання» у Кремля залишається ще один варіант – ескалація на фронті та економічний тиск. Я маю на увазі активізацію бойових дій на Донбасі та розхитування економіки України, гра на інформаційному полі та спроба підіграти масовим протестам. Сподіваючись, що це все в сумі все ж таки змусить Київ піти на бажані Кремлем компроміси на Донбасі.

І рішення Думи – перший крок, підготовка. Але поки що це не фінал даного етапу ескалації. Поки що немає гарантії «визнання», але є гарантія продовження тиску на нас.

Текст опубліковано за згодою автора

Оригінал

Редакція не несе