Трагедия России

Дмитрий Тузов Политический обозреватель, ведущий Радио НВ Трагедия российского народа в том, что даже сейчас, после устроенной им бойни, он продолжает поддерживать Путина Яка прірва між росіянами та українцями. Син моєї знайомої був у складі Добровольчих формувань територіальних громад, коли ворога зупиняли в Гостомелі. Зараз він готується продовжити службу в підрозділі ЗСУ.

Хлопчина бачив замордованих росіянами українських громадян в Бучі. Згвалтованих дівчат із зв’язаними руками. Так от, його мама просить, аби він не вбивав окупантів: «Синок, бери їх у полон.

Нехай їх український суд судить. Нехай їх судить міжнародний трибунал».Ми все-таки стали частиною Європи. Це просить мама, яка посивіла, коли з сином не було зв’язку, бо мобільник загубився під обстрілами.

І це лише за кілька днів вона отримає цей дзвінок із словами: «Мамо, я живий!». А до того вона дивилася на чорний дим з Гостомеля, який закривав небо. Ридала і билась головою в стіну.І тепер жінка просить, аби з російськими військовими все було за законом.

Щоб їх судив український народ. І це не вигадана історія. Я вже навіть не згадую те, що говорять російські мами своїм синам, яких у них забрали на цю війну.

А частина з цих синів пішли на бійню свідомо. Нищити «укрофашистів». І тепер вбивають навіть кількамісячних немовлят.Російські мами не організовують протестних рухів солдатських матерів.

В Росії це неможливо. І звертатись до них немає сенсу. Вони не проти, аби їхні діти вбили якомога більше українців, але при цьому самі залишились живими.

Сподіваюсь, що не всі. Але значна більшість.Між нами — прірва. Ми не те, що не будемо ніколи братами і сестрами.

Ми навіть не зрозуміємо ніколи одне одного. Інші цінності, інші правила, інші уявлення про добро і зло. Інше