Страсти по Матери

Андрей Кокотюха Писатель, киносценаристУже не Железная Баба, а Украина-Мать. Так теперь официально называют монумент, установленный на высоком холме правого берега Днепра Відкрили найвищу монументальну скульптуру Європи 9 травня 1981 року, підігнавши до дня перемоги в Другій світовій радянського обряду. Власне, монумент символізував і перемогу, цілковито відповідаючи радянському поняттю Родина-мать.

Тепер на щиті замінили радянський герб на український. Чим прогнозовано роздратували одну частину патріотично налаштованої спільноти — але й неабияк потішили іншу. Саме так: досить значний прошарок проукраїнських громадян сприйняв такий крок влади як позитивний, хоча значно запізнілий.Ось кілька типових аргументів «за», взятих із соцмереж.

Як проект, Мати-Батьківщину розробили українські архітектори. Над втіленням працювали українські інженери та робітники. Українці заплатили за зведення скульптури своїми податками.

Вона має цінність як витвір мистецтва, бо стала першим у світі монументом зі сталі, виготовленим методом зварювання. Моделлю для скульптури стала українська скульпторка Галина Кальченко, уродженка Сумщини. Обличчям стоїть на Схід, до Москви, їй же показує щит і меч.А тепер — аргументи «проти».

Скульптор Василь Бородай за життя творив зразки радянської монументальної пропаганди, і Залізна Баба — один із таких. Заміна серпа і молота на тризуб не перепрошиє тоталітарний зміст монументу, адже це зразок саме візуального мистецтва. Замість розпрощатися з соцреалізмом відбувається спроба його українізації, хоча це в природі своїй безглуздо.