«Стамбульська конвенція – це про відмежування нас від культур для яких насильсво — це норма» – священник ПЦУ

процитувала пресслужба благодійної організації “100% ЖИТТЯ”.Отець Сергій наголосив, що повномасштабна війна, яку Росія розпочала проти України, позначилася на усіх сферах життя, на наших душах і тілах. Україна чинить опір насильству, але при цьому втрачає найкращих.Насильство як норма життя притаманне відсталим суспільствам, прикладом чого є Росія.

Але воно після травм, спричинених війною, може процвітати і в мирній Україні, зокрема як наслідок або симптом посттравматичного синдрому.“Насильство є потворним явищем, яке зачіпає як жінок, так і чоловіків. Воно притаманно і маніфестує у відсталих суспільствах.

Яскравим прикладом є російське суспільство, яке толерує насильство і щодо себе, і щодо інших. Проте, враховуючи посттравматичний синдром, який переживатимуть не лише бійці ЗСУ, але й всі хто зіткнувся з жахами війни, ми повинні усвідомити, що насильство матиме прояв і після війни.

Ми не можемо його повністю зупинити, але точно зможемо значно зменшити, маючи в законодавстві інструментарій Стамбульської конвенції. Сексуальне насильство в різних формах поширюється з місць воєнних дій в родини, перетворюючись на домашнє насильство”, – заявив священник.Він наголосив, що насильство для церкви є неприйнятним і зараз – найкращий час для об’єднання церкви зі світським суспільством для протидії цьому явищу.

І наше завдання зараз – боротися і припинити не лише насильство зі сторони загарбників, але й у своєму соціумі. І цим, на переконання отця Сергія, ми й відрізняємося від московитів.Він додав, що після війни насильство може прийти навіть у ті домівки, де раніше його не було, адже збройна агресія, страх бути позбавленим життя, здоров’я, домівки, роботи, джерел до існування і багато інших негативних факторів провокують це явище.