Різдвяні побажання митрополита Шептицького в часі війни

Митрополит Андрей Шептицький в роки німецької окупації отримав рідкісну можливість звернутися до своїх вірних зі святковими привітаннями за допомогою радіо. Однак цей різдвяний радіовиступ митрополита аж ніяк не був виявом прихильного ставлення окупаційної влади до Шептицького. Оскільки нацисти ставилися до митрополита з недовірою, і то вже з перших місяців окупації.

В основному через його активну підтримку діяльності Української Національної Ради, а також через різні спроби захистити українців, зрештою, і євреїв, від арештів та репресій уже 1941 року. Звернення митрополита на Різдво 1942 року до вірних за допомогою радіо стало свого роду операцією відділу пропаганди Генерального губернаторства та нацистської служби безпеки (СД). Три відповідні інстанції у Львові та Кракові обговорювали, узгоджували, корегували, тобто цензурували, текст та погоджували спосіб реалізації різдвяного виступу митрополита.

Однак цих заходів виявилось недостатньо. Німецька влада мала серйозні побоювання, що, будучи в прямому етері, митрополит може відступити від узгодженого / цензурованого тексту і висловити «небезпечні» думки. Недовіра до митрополита була настільки серйозною, що вирішили його промову записати на платівку, яку у відповідний момент мали прокрутити на радіостанції.

Складність полягала в тому, що у Львові не було відповідного обладнання для виготовлення / запису платівок. Тож потрібне обладнання доставили з Кракова. І тільки тоді записали платівку з привітанням митрополита.

Але під час запису митрополит таки відійшов від дозволеного тексту. Запис залишився із цим відступом, бо місцева адміністрація вирішила закрити на це очі. Проте в Кракові це самовільне й неузгоджене висловлювання викликало невдоволення і місцеві львівські