Пять уроков Минских соглашений

Владимир Фесенко Политолог, директор Центра политических исследований «Пента» По завершении нынешней войны с Россией тоже придется подписывать какие-либо соглашения. Поэтому об уроках Минска-2 нельзя забывать 12 лютого — річниця других мінських домовленостей (документу під назвою «Комплекс заходів щодо виконання мінського протоколу»). Політична оборудка 2015 року вже втратила своє політичне значення.

Але про уроки цієї події восьмирічної давнини, та її наслідків, варто пам’ятати і сьогодні. Для українців гіркий досвід «Мінську-2» є достатньо очевидним. А от деякі західні політики і експерти, здається, і досі не зробили належних висновків з цієї історії.Урок перший — не варто гратися з Путіним в мирні домовленості.

Він сприйматиме і виконуватиме лише те, що йому вигідно. Стосовно України кремлівському диктатору потрібний не мир, а підпорядкування і залежність нашої країни від Росії, а після 24 лютого 2022 р. він взагалі націлений на руйнування української державності.

З Путіним треба не домовлятись, його треба зупинити, як це було свого часу з Гітлером.Урок другий — пропозиції будь-яких нібито мирних компромісів Путін сприймає як прояв слабкості своїх візаві по переговорах, і тиснутиме далі для реалізації своїх власних інтересів. А якщо інша сторона не погодиться на виконання кремлівських умов, то Росія буде застосовувати воєнну силу або інші засоби шантажу і тиску. Тому формально мирний компроміс з Путіним — це або лише пауза у війні, чи зниження її інтенсивності, з неминучим відновленням війни навіть у більших масштабах, як це і сталося рік тому.Урок третій — підступна мирна угода веде не до миру, а до нової війни.Урок четвертий — не можна погоджуватись на домовленості, які не приймає суспільство, або його значна і