Пять представлений Запада, которые обесценила война России против Украины

Виталий Пономарев Философ, эссеистНынешняя война дает Западной Европе шанс избавиться от устаревших стереотипов восприятия и шаблонов собственного мышления Подібно до Першої та Другої світових воєн, нинішня війна не тільки істотно переформатувала ментальний краєвид Європи, відсунувши дві найпотужніші її держави на околиці континенту, а його цивілізаційний центр перемістивши до України. Ця війна так само неабияк знецінила низку досі популярних на Заході ідей та уявлень.І першим із них став вельми поширений там «московський синдром» — всебічна почуттєва та розумова залежність від історично відсталої та соціально архаїчної євразійської держави.

Тож війна поклала край маренням північно-атлантичних генералів про «стратегічне партнерство» з аґресором, зруйнувала фантазії західних політиків про «конструктивну співпрацю» з ним, поламала їхні плани розбудови європейської системи безпеки за його участі та позбавила будь-якого сенсу їхні мрії про Європу «від Лісабона до Владивостока». Відтак війна ще й знівелювала щиру перейнятість урядовців держав Європейського Союзу «законними інтересами Росії» та винесла на мілину їхні почуття «глибокого-глибокого занепокоєння» та «глибокої, глибокої стурбованості».

Вона також істотно послабила захоплення західноєвропейських інтелектуалів «всемирною отзывчивостью загадочной русской души».Слідом за «московським синдромом» захиталась і давня мюнхенська віра у можливість умиротворити аґресора, бо насправді «собирание земель» імперіями припиняється лише з їхнім розпадом на національні держави. За тією вірою швидко став утрачати на силі й старий «комплекс Віші» ­- схильність до колаборації з нападником, часом дуже прибуткової, а часом просто звичної та напрочуд приємної для обох.