Психическое здоровье школьников в условиях войны. Как решить проблему

Николай Скыба Эксперт направления «Образование» Украинского института будущегоСитуация с психическим здоровьем школьников была довольно критической и до российского вторжения и пандемии, а после 24 февраля по значимости заняла место сразу после физической безопасности За даними ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ», ще у 2016 році зафіксовано, що 18% учнів мають виражені невротичні симптомокомплекси.

З віком частка таких дітей зростає у 2,2 рази: з 11% у молодших учнів до 25% - у старших. Ще понад 25% дітей мають схильність до розвитку неврозів. Вже тоді дослідники констатували, що ймовірність розвитку неврозів у старшокласників порівняно з учнями молодшої вікової групи вище за показником тривожного неврозу у 5,8 рази, депресії - у 2,4 рази, порушення поведінки — у 2,3 рази, вегетативних розладів — у 2 рази, астенії - у 1,9 рази.З переходом на дистанційну освіту через пандемію ковіду у 2019 — 2020 рр.

до цього «букету» додалися посттравматичні стресові розлади, хронічна тривожність, тощо. Такі стани істотно пригнічують когнітивні процеси. І якщо вчителі, батьки, управлінці по-дорослому націлені подолати освітні втрати, накопичені з 2019 року, слід починати саме з психічного здоров’я школярів.

І по правді кажучи, вчителів також. Отже, ініціатива Першої леді Олени Зеленської зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я є актуальною. Але знову ж, по правді кажучи, навіть трохи перестиглою.Програма, зокрема, має трансформувати психологічну службу у школах.

Як саме питання залишається відкритим запитанням. Є три ключові проблеми, для яких потрібно знайти рішення.Перша — нестача кваліфікованих фахівців. Психологи і психотерапевти, робота з якими дає відчутний позитивний результат, «розібрані»