Про почуття провини тих хто поїхав, війну та культуру – інтерв’ю з депутаткою Київради Мариною Порошенко.

виграла вибори, подолавши “Удар” міського голови Віталія Кличка та “Слугу народу” президента Володимира Зеленського. Нині вона депутатка Київради та очільниця постійної комісії з питань охорони здоров’я і соціальної політики.

Порошенко за освітою лікарка, закінчила аспірантуру й у 1991-му році захистила кандидатську дисертацію, працювала лікаркою в кардіологічному відділенні Жовтневої клінічної лікарні у Києві.Як ви дізналися про початок війни? Якою була перша реакція та дії?Для мене, як і для всіх українців, не було новиною, що Росія може напасти. Понад 4 місяці європейські та американські партнери нас попереджали, що Путін має на меті розв’язати повномасштабну війну в Україні.Безперечно, як будь-якій людині, мені не хотілося в це вірити.

Хотілося вірити, що станеться якесь диво – і війна не розпочнеться.І, тим паче, що наш президент переконував, що нам не варто готуватися до війни, а треба готуватись до шашликів. Він наполягав, що не треба сіяти паніку, знаємо, що війна не почнеться – тому живемо звичайним життям.Проте відчуття небезпеки було, як і розуміння загрози.

Адже лінія перебування російських військових вздовж українського кордону значно збільшилась, навіть якщо порівнювати з 2014-м роком. Стягнення 150 тисяч російських військ на українські кордони та переміщення великої їх частини в Білорусь під прикриттям навчань – не було таємницею. Росія нас оточила.На мою думку, нам треба було бути більш відповідальними та активно готуватися.