Привлечь средства на бизнес через аграрные расписки. Как это работает и какие есть риски

В Україні останнім часом почав набирати популярність такий механізм залучення коштів як аграрні розписки. Цей інструмент дозволяє аграрним виробникам залучати кошти під заставу майбутнього урожаю. За чотири роки він непогано себе зарекомендував і обсяг залучених коштів у такий спосіб стабільно зростає.

Разом з тим ЗМІ і народні депутати почали повідомляти про окремі випадки уникнення позичальниками своїх зобов'язань перед кредитором.

Подібна ситуація сталась з міжнародним постачальником засобів захисту рослин, компанією "Адама Україна", яка уклала з вінницьким господарством – ФГ "Україна" – договори на постачання кукурудзи за фіксованою ціною.

Як зазначають в компанії, в момент поставки ціна на кукурудзу помітно зросла і аграрій почав відмовлятися постачати товар, через що "Адама" у підсумку зазнала понад 25 мільйонів гривень збитків.

"Досить часто недобросовісні українські виробники шукають будь-які можливості уникнути відповідальності за аграрними розписками. В тому числі, користуючись пунктом про форс-мажорні обставини, компанії просто купують собі фальшиві довідки про втрату урожаю", – пише також в своєму блозі на "Українські правді" народний депутат "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький.

Щоб зрозуміти, чи є такі випадки масовими та як взагалі працює цей інструмент, ЕП разом з керівником проєкту IFC "Розвиток фінансування аграрного сектору у Східній Європі та Центральній Азії" Лією Сорокою підготувала відповіді на основні питання щодо аграрних розписок.

В Україні сільське господарство забезпечує понад 40% експортної валютної виручки, в секторі зайнято значна частина робочої сили країни. Утім невеликі аграрні виробники все одно відчувають дефіцит фінансування і через це не можуть інвестувати в ефективні технології, краще