Правительственное регулирование цен на продукты угрожает продовольственной безопасности Украины

Заголовки світових видань змусили Україну вчергове червоніти за рішення влади. "В Україні повернули державне регулювання цін на продукти харчування". 

Нас поставили в один ряд з Угорщиною, Білоруссю, Росією. Хоча навіть в Кремлі на регулювання цін в супермаркетах досі не наважилися. 

Вистріливши у свою інвестиційну привабливість, що ми отримали взамін? Нічого хорошого, тільки мінуси. 

12 січня Кабінет міністрів на період карантину встановив торговельну надбавку на рівні 10% на деякі харчі. 

Гранична надбавка встановлюється з урахуванням маркетингових, логістичних, пакувальних послуг та інших, пов’язаних із реалізацією кінцевому споживачу, витрат.

Тобто, держава визначила, що на зазначений перелік товарів торговельні мережі та магазини можуть нараховувати не більше 10% поверх оптово-відпускної ціни, за якою вони отримують товар від оптовиків чи виробників. При цьому в ці 10% мають бути включені всі зазначені витрати. 

Перший аргумент в причинах зростання — це збої в ланцюжках поставок через пандемію, нестача робочої сили, падіння врожаю у країнах-експортерах через екологічні проблеми, зростання цін на енергоресурси, збільшення домашнього споживання. 

Це впливає на собівартість та попит, а значить суттєва частина зростання — об’єктивний тренд, який неможливо зупинити адміністративними методами. Лише за рахунок погіршення якості та зменшення обсягу пропозиції, тобто дефіциту.

При цьому зростання відбувається саме на рівні виробників, а не рітейлерів. Бо там вплив цих факторів найбільший. Отже, обмеження націнки рітейлерів не впливає на зменшення собівартості. 

Причина друга: Україна є потужним гравцем на світових продовольчих ринках. А значить ціна на харчі в Україні формуватиметься за рахунок світових цін. 

Якщо бізнесу